Нові мотоцикли Урал: продовження вітчизняних традицій

Перші мотоцикли під маркою «Урал» з’явилися в 1961 році, хоча перший прототип (ІМЗ – М72) випускали з 1940 року. Ця марка обросла легендами, чутками і навіть анекдотами.

Уральський завод знаходиться в місті Ірбіт, неподалік від Єкатеринбурга. Як і за радянських часів, він залишається єдиним в нашій країні підприємством, що випускає важкий мотоцикл.

В даний час на заводі, де колись працювали 9 тисяч майстрів у складальних цехах, залишилося всього півтори сотні робітників. Зараз обсяги виробництва різко скоротилися, і в рік виходить не більше 1500 нових моделей мотоциклів. Всі вони випускаються або для вітчизняних, або для зарубіжних байкерських клубів.

Хоча бувало в історії заводу різне. Близько півтори тисячі одиниць цієї техніки в 2002 році було продано до Іраку. Армія Саддама Хусейна перетворила їх у військову техніку і спокійнісінько монтувала на мотоцикли, протитанкові озброєння.

Втім, мотоциклу, який пережив світову війну, до цього не звикати.

Зараз зберігається попит на мотоцикли Урал нові моделі яких випускаються по сей день невеликими партіями. Фан-клуби є в США, Канаді, державах Європи і навіть таких екзотичних країнах, як Австралія і Японія.

Певна кількість техніки потрапляє на Близький Схід. Придбати цю техніку, або купити запчастини на мотоцикл Урал можна в одному з магазинів дилерської мережі, яка працює в усьому світі.

Японія і Корея – відмінний ринок збуту важких моделей з коляскою. Тому що тут їх взагалі ніхто не випускає.

Чому Урал вважається легендарним мототранспортом?

У чому ж секрет цього мотоцикла? Він створювався на основі одного з кращих важких мотоциклів в історії – німецького БМВ Р-71, який ви всі добре пам’ятаєте з фільмів про війну. Так-так, це той самий німецький мотоцикл з коляскою, на якому “злісні фріци” ганяються по лісах за нашими партизанами.

У різний час випускалася не тільки дорожня версія цих мотоциклів, а й військові мотоцикли, Техніка для міліції, спортивні Мотоцикли Урал.

Серед спортивної техніки відомі моделі для кільцевих гонок, такі, як М52С, та кросові мотоцикли – М52К, М61К, М62К, К-1000.

Військова техніка теж заслуговує на увагу. Випускалися наступні моделі, що заслуговують на увагу:

«Урал» ІМЗ-8.1037 Gear-UP. В армії оснащується кулеметом Калашникова 7,62 (ПКМБ).
“Урал” ІМЗ-8.1037 Gear-UP-ATGM. Обладнується системою запуску протитанкових ракет «Конкурс-М».

Від мотоцикла 40-х/50-х залишилося небагато. Електронне запалювання на мотоцикл Урал почали ставити після випуску моделей «Турист» і «Gear-Up». А 12-вольтове обладнання з’явилося ще в середині 70-х.

Зараз любителями дуже цінуються кастомні Урали, ДО РЕЧІ, Мотоцикли Ява теж в ходу. Шанувальники з різних країн охоче купують їх, причому, готові викладати чималі гроші. В першу чергу це стосується байкерів і колекціонерів з США, Канади та деяких європейських країн.

Якщо хтось думає, що завод перестав випускати свою продукцію, то це не так. Наприклад, у 2011 році був ювілей підприємства. Ірбітському мотоциклетному заводу виповнилося 70 років.

На честь цієї знаменної події були випущені 2 ювілейні моделі – М70 Sidecar і M70 Solo. M70 Sidecar – відмінний мотоцикл з коляскою, а Solo – його аналог для 1 людини.

Всього було випущено 40 одиниць цієї техніки, з яких 30 припало на версію з коляскою. Всі вони вирушили в США.

Американці охоче купували новий мотоцикл Урал ціна якого становить 14 200 доларів за колясочний мотоцикл і 9150 за соло.

Характеристики нових Уралов

Візьмемо за зразок М70 Sidecar. Нащадок великого німецького предка запозичив багато деталей від закордонних машин. Наприклад, паливна система використовується Keihin L 22 AA, вилка підвіски від Marzhocchi, а амортизатор – Sachs.

Габарити – 2,22 x 1,63 x 1,02 метра;
Маса – 325 (суха вага);
Двигун 2-циліндровий опозитний, об’ємом 750 кубів. Потужність агрегату-40 к. с. при 5600 об/хв;
Об’єм паливного бака – 22 л.;
Швидкість 105 км/год;
Витрата палива – 7-9 літрів на 100 км.;
Коробка передач – четырехскоростная.

До слова, Сучасні Урали регулярно використовують запчастини зарубіжного виробництва. І крім зазначених вище, до їх числа на сьогодні відносяться – дискові гальма Brembo, свічки Ducati, генератори Denso з Японії, австрійські паливні шланги Semeprit, шведські підшипники і багато іншого.

Варто відзначити, що Росія давно перестала бути ринком збуту для продукції Ірбітського заводу. Тут продається всього кілька відсотків продукції, що випускається. Все інше збирається для експорту.

Це не дивно, тому що далеко не кожен росіянин хоче витрачати на мотоцикл більше трьохсот тисяч рублів. А саме стільки коштують найсучасніші моделі Уралу.

Непоганим попитом користуються старі моделі після тюнінгу. Цим в Росії займаються багато майстрів. Саморобки з мотоцикла Урал, часом, виглядають нітрохи не гірше якоїсь Індіани класичного зразка.

Ось такі неймовірні подорожі може здійснювати справжній новий мотоцикл Урал: