Військові мотоцикли на озброєнні в різних країнах

У дев’яностих роках армія Російської Федерації, як і армії більшої частини країн колишнього радянського союзу, прийняли рішення про те, що використання мотоциклів у військових цілях не є ефективним, і його необхідно усунути несучасну транспортний засіб.

Радянські військові мотоцикли за показниками швидкості і потужності значно поступалися західним аналогам, проте повністю позбавлятися від такого універсального транспортного засобу було помилковим кроком і непродуманим.

У свою чергу, західні військові сили також зняли з озброєння деякі види мотоциклів з колясками, які були обладнані потужними силовими агрегатами, які вимагали великої кількості палива. Однак на їх зміну прийшли мотоцикли нового покоління, які під час тестування витримували найбільш великі і жорстокі навантаження.

Військові мотоцикли: початок

Використання мотоциклів у військових цілях почалося ще в самому початку двадцятого сторіччя. У той час армія була озброєна першими військовими мотоциклами, які були більше схожі на аналог сучасних мопедів. За своєю суттю, перші мотоцикли військових років представляли собою звичайні велосипеди, до яких були прироблені двигуни.

Силовий агрегат не демонстрував особливо великої потужності, вимагав багато пального, а також досить часто виходив з ладу. Незважаючи на це, при своєчасному і якісному догляді, а також ретельного ремонту, даний вид транспортного засобу був незамінним для зв’язківців, а також польових командирів.

Переважна більшість військових мотоциклів, які були на озброєнні Росії, або купувалися за її межами, або банально скопійовані з внесенням невеликих змін з урахуванням умов використання. Як не дивно, але саме ці зміни в конструкції стали фатальними для вітчизняних військових мотоциклів.

Більшість людей, що проживають на пострадянському просторі, могли бачити військовий мотоцикл Урал, який був оснащений коляскою з приводом, а також досить громіздким двигуном. Силовий агрегат рідко коли зволить стабільно працювати, при цьому вимагаючи до п’ятнадцяти літрів пального на сто кілометрів дороги. Максимальна швидкість при цьому ніколи не могла перевищити сто кілометрів на годину. На мотоциклі рідко хто міг комфортно їздити, адже він відрізнявся досить великою вагою і низькими показниками маневреності.

Військові фахівці з Британії прийняли рішення все зробити навпаки. На озброєнні у їхніх солдатів з’явилися невеликі мотоцикли з великою маневреністю. За своїм зовнішнім виглядом вони нагадували розкладні мопеди. Використовувалися вони при організації диверсій в якості десантуються засобів пересування. Дані мотоцикли можна було без проблем розмістити в стандартних десантних контейнерах.

Через те, що мотоцикл використовував маленьку кількість палива, повного бака пального, обсяг якого становив всього 3.7 літра, вистачало на 150 кілометрів дороги. Всього за 11 секунд солдат міг привести транспортний засіб у готовність до їзди. Недолік – невеликі показники прохідності. Однак солдат міг без проблем перенести мотоцикл, адже той важив всього 32 кілограми. Німецькі військові мотоцикли тих років навіть такими показниками не могли похвалитися.

Філософія військових мотоциклів

Представники вітчизняних військових сил розглядали мотоцикл не як засіб пересування, а як військову одиницю. З цієї причини і було віддано перевагу мотоциклам марки Урал. Варто відзначити, що під час своєї появи вони були чудовими засобами пересування для військових цілей. Однак технічний прогрес відсунув їх на задній план. Проти сучасної техніки і зброї Урал конкуренції не складе.

Філософія західних військових сил свідчила, що мотоцикл не потрібно розглядати виключно як бойову одиницю. З цієї причини, їх фахівці вже в сімдесятих роках почали розробляти легкі військові мотоцикли, фото яких збереглися й донині, який не споживає багато палива, але при цьому демонструє високі показники швидкості і потужності в екстремальних умовах експлуатації. Дані мотоцикли розроблялися для розвідувальних служб, а також для медиків, які повинні були швидко перевозити бійців.

Така концепція була вирішальною, і вже через деякий час західна армія була озброєна мотоциклами Kawasaki KLR250. Даний вид транспорту отримав досить велику популярність, чому свідчить його використання протягом 12 років. До речі, мотоцикли Ява чимось нагадують військові мотоцикли.

Через деякий час цей мотоцикл був замінений більш сучасним, який в якості пального використовував дизельне паливо. Даний фактор зіграв важливу роль, адже в бойових умовах дістати солярку було набагато простіше, а, враховуючи той факт, що вона ще й запалюється гірше, ніж звичний бензин, мотоцикла і ціни не було.

У сьогоднішньому відео розмова, як Ви вже здогадалися, піде про мотоциклетну техніку воєнних років: